1 min read
Слушать(AI)Змія
Змія рослинна й кущувата,змія покручена й слизька,мов мокра палиця картата,співає хлопцеві в руках.
Змія, мов рожа, гребенястаросте з-під каменя кущем.
Слова рослинні і хвилястізлітають радісним дощем.
Мов папороть, перед очамистає прапервісність твоя.
Ти ще рослина, ти ще камінь,тебе обкручує змія.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Схід сонця
Страшне вино ночей доспілихпо вінця в черепі хлюпоче Буджуся сонний, неспокійний,і місяць чавить мої очі Та раптом чую: вище, тонше,стрункіше дзвонить ясна синь Драконе місяцю, загинь
Поворот
Вернувся я, де вільхи й риби,де м’ята, іви, де квітчасті стіни;і знов цілую чорні скиби,припавши перед сонцем на коліна Ой, похилилось надо мною,як мати понад сином, полум’яне І знов мене земля напоїть,мов квіт росою, поцілунком тьмяним<...
Перша глава Біблії
Коли співав ще камінь, мали крила зміїі Єва одягалась в черемхове листя,тоді буйніший і хмільніший вітер віяві море сяяло під зорями сріблисто Коли із яблуні зірвала Єва місяць,у раї збунтувались буйногриві леви, Адамові сини по світі ро...
Елегія про перстень молодості
Розсунулись, мов карти стіни,угору стеля поплила,і вікна згасли в синій тіні,найближчі речі вкрила мла Так ява стала сном Уже не стеля, лиш глибінь,уже не стіни — далечіньі, наче іскри в тиші сплячій,далекі, недосяжні в мряці,дзвінкі, мі...
