1 min read
Слушать(AI)Життя по грецьки біос
Овес, метелики і присяги коханців.
Весна закрутить хмільно веретена травня.
Лисиці, куни і дівчата вранцівиходять мити очі в буйнолозих плавнях.
Годинник сонця квітам б’є години,і стулюються маки ввечері бентежно.
Отак під небом недосяжним і безмежнимростуть і родяться звірята, люди і рослини.29 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Буря
Надходить буря Сиві вільхив тривозі туляться до себе Щоб відідхнути, просить пільги,хоч на хвилину, в багрі небо Мов стовп, піднявся вихор тричі,і сяють блискавки, аж макичервоні сплющують зіниціі клоняться хорунжим ляку
Епічний вечір
Під прапором мідянолистих буків,де сонце покотилось вогняним тарелем,засмаглі хлопці, мов джмелі на луках,гудуть, і вибухає пил з рудих цегелень На бурунах трави, в зеленім диміколишуться корови, мов тяжкі колоди,і зорі в зорі дзвонять понад ...
Марнотратний гімн
І зір розтратниця — зла ніч і день сліпучийрозтратно твореним і нищеним Чергою явищ неповторних в світу кручізростання й проминання сплетені суцільно Вирує квітний дощ, бацилі, світло, птаство Коли в дня гаморі хвилину знайдеш вільн...
Слово до розстріляних
Це правда: кров з каміння може змити дощ,червона місяця хустина може стерти,але наймення ваші багряніш від рожгорять у пам’яті на плитах незатертих Змагались ви уперто й мріяли, й жили,кохались у суворості, як ми у гулях,і ваші очі сяли вічні...
