Сичі

На ниву в жито уночі,

На полі, на роздоллі,

Зліталися

Пожартувать,

Поміркувать,

Щоб бідне птаство заступить,

Орлине царство

І геть спалить.

Орла ж повісить на тичині.

І при такій

Республіку зробить!

І все б, здавалося?

А ні,

Щоб не толочили

Воно було б не диво,

Якби хто інший), на тій

Сильце поставив.

А то зирк!

Таки голісінький

Поставив любо.

Та й

В копиці спать собі, а рано,

Не вмившися,

Гостей довідать…

Та й погані!

Усі до одного

Оце тобі вари й

Щоб не нести

Таке добро, то повбивав,

А інших гратися оддав,

Приборканих, воронам,

І не сказав

Друга половина 1848,

Косарал]