Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Де вечори з євангелії, де світанки,де небо сонцем привалило білі села,цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко,як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.16 квітня 1935
