Пісня про Гудермес

Ми вільні!

Ні, нема чудес,

Ми любимо старе ярмо;

Душа скрипить, немов протез,

З вогню нас кличе Гудермес,

Та рятувати — не йдемо!

Ми чесні!

Ні, раби словес,

Давно навиклі до ганьби;

З нас вичавив московський

Ту кров, що має Гудермес,

Кров непокори й боротьби.

Христос воскрес!

Ні, не воскрес,

Лежить скатований в труні,

І не зійде він до небес,

Допоки в небо

Не здійме крила кам’яні.

Співає дух!

Ні, виє пес,

Упир сибірський, новий цар,

Та не замовкне скрегіт лез,

Допоки славний

Не відомстить за смерть і згар!***