Глухий готель, німа кімната,брусочок сиру на столі,і пляшка, щойно розпочата,і дощик при віконнім склі.
Нема з тобою, слава Богу,ні того, хто тебе хвалив,ні того, хто тебе обмовивза те, що ти з ним хліб ділив.
Нема кому зронити слово,кого чекать, до кого йти.
Терпке вино, сирок солоний,нічний метелик над плафономі тиха розкіш самоти.1996
