1 min read
Слушать(AI)Пейзаж з вікна
Дивись: шумує день погожий,кипить зелена заметіль.
В товстому дзбані варить рожі,аж піна бризкає звідтіль.
Дуднить по шибах дощ цинобри,і скло відблискує, мов сталь.
Парує курявою обрій,хвилює в димі ранніх сальв.
Підвівши очі з-понад книжки,побачиш світ барвистим сном,і думка, вирвавшися нишком,мов нетля, б’ється у вікно.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Молитва
Заходить день за днину,мов сонце за параван далеких гір Вже від ждання нас болить зір,вже сивини на головах є труш
Дума про плакати
Рядами, рядами, рядами, Довгими смугами, над кам’яними Висимо, Лежимо,
Лещетарі
На кичери, гори, ліси,мілкого срібла басейни —навпрошки, навскоки, навкоси,навпрямки, навперейми Вітер гір, мов холодна вода,вимиє нам легені Морозу сила молодависталить наші жмені Сила пекуча, тріскуча морозувигострить, наче бритву...
Поема про вітрини
Скляні очі кам’яниць,над ними чола балконів,рійний, стрійний танецьсвітла красок, тонів О місто, місто, місто –гігантний заліза та бетону тин О місто, місто, місто –задимлене в неба блакить алмазними зіницями вітрин Очі скляні кам’я...
