1 min read
Слушать(AI)Молитва
Заходить день за днину,мов сонце за параван далеких гір.
Вже від ждання нас болить зір,вже сивини на головах є труш.. . . . . . . шалом наших душми молимося за нову людину.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ідольські ночі
На хмарах відблиск місяця повторений, мов пісня,на хмарі хмара — срібний мур, під муром виють лиси Від зір, мов струни, шнури листя над землею скісно,гриби рудими тарілками дзвонять в хорах лісу Оркестр рослинних голосні пузони-пні дубов...
Запрошення
Вже спалюється день на вугіль ночі,росою вечір трави з попелу полоще,і ляк, мов свердел, твоє серце точіть,і місяць тіні згублені полошить Самітний друже, мов у ночі пояс,ти в таємничість світу оповитий В цей вечір весняний ходи зо мноюв...
Зима
Кравці лисицям хутра шиють,вітри на бурю грізно трублять О боже, стережи в завіюі людські, і звірячі кубла У сто млинах зима пшеницюна сніг сріблясто-синій меле Назустріч бурі ніч іскриться,провалюючи небом села
Liber peregrinorum 3
Книга прочан 3 Дорога жовта під ногами,блакитне небо понад нами Іду незнаними шляхами Людина — вічний пілігрим
