Друзі


Ірині Р. присвячується…

Зненацька, мовби грім в грози

В моїм житті з’явилась ти.

Немовби ніч та у зими

Заполонила ти думки.

І як ліхтар в нічні часи

Мій шлях ним освітила ти.

Навіть із квітами весни

Не порівнять твоєї краси.

Та на фото в кольори

Бажанно зваблюєш все ти.

І навіть СМС-листи

Відверті присилаєш ти.

Та якби не хотіли ми,

Сім'ю свою все ж маєш ти.

А я з своєї доброти

Не розіб’ю твої мости.

І як хороші друзі ми —

Не натворю тобі біди.

06.12.10

© Тарасенко Віктор

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий