Що ж, авторучка — це не шабля із піхов.
Ворожа кров не бризне з-під пера.
І лиє дощ.
І гетьман не приїхав.
Неслушний час.
І все-таки пора.
Пора, пора!
Живеться, як на Етні.
Ганьбу віків лиш магма відпере.
Це лиш слова.
Зате вони безсмертні.
Вгамуйте лють.
Їх куля не бере.
