“Линьте римовані стріли”

Линьте, римовані стріли,

В далеч Нової Епохи.

Тих, кому все зрозуміло,

Я не шаную нітрохи.

Їх вікова

Вчила тихенько жити.

Що їм ота Безмежність?

З неї штанів не пошити.

Ані загнать у ворота,

Ані стовкти у ступі,

Ані покласти в рота,

Ані зварити в

Зрілих думок незалежність

Це підозрілі мотиви.

Вжитись душею в

Ще не було директиви.

Скажуть такому:

Слід вшанувати

В кров розбиваючи ноги,

Він побіжить до храму.

Тіло зневаживши тлінне,

Рай занебесний вподоба

І упаде на коліна,

І набиватиме лоба.

І на причілку

Хрестик поставить

Знову йому, як нікому,

Буде усе зрозуміло.1967