1 мин
Слушать

Ми виїхали в ніч

Ми виїхали в ніч.

І це було шаленство.

Збиралось на грозу.

Ми виїхали в ніч.

Притихлі явори стояли безшелесно.

І зблиснула гроза — як вихопила ніж!

Осліплені на мить, ми врізалися в пітьму.

Машину повело, і ми згубили шлях.

Усі мої ліси, удень такі приватні,

Схрестилися вночі із небом на шаблях.

Я думала в ту мить: привіт моїй гордині.

Ми виїхали в ніч.

Дороги не видать.

Було моє життя — як ночи горобині.

Нічого у житті не вміла переждать.

О, як мені жилось і як мені страждалось!

І як мені навіки взнаки воно далось!

А що таке життя?

Чи те, що переждалось?

Чи все-таки життя — це те, що відбулось?

0
0
35
Подарок

Ліна Костенко

Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Ароматное цветение сирени
Я только малость объясню в стихе
Суррогатное псевдоматеринство
Любовь как сон
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.