2 min read
Слушать

Світло

Я повів почув, мой незримий хтось рухавсь,та жоден листок на кущі не хитався.

Судомою зору і дзеркалом слухукогось видивляв, та ніхто не являвся.

Чи промінь пройшов, бо побільшало світла,тепла прибуло, зароїлася радість;чи сіллю осіла вся спіль цьоголітняу гроні вина серед тихого саду.

І плоть моя, світлом ущертно налита,була запечатана духом любовідо чистого листя, солодкої миті,що, певно, в житті не повториться знову.

Зненацька руки хтось моєї торкнувсяі, ніби жартуючи, яблуко кинув,і крапелька звуку теплилась у вусі,і я засміявся чомусь безпричинно.

Красою мене обпекло неземною —рука, як обжалена, ніжно щеміла.

Ступив я у затінь, та світло за мноютяглося на всю висоту мого тіла.

І я, відсахнувшись, рішуче закрочивназад до людей, до буденного трибу,і чув, як струмує .чийсь погляд урочийкрізь мене весь день, наче промінь крізь шибу.

І я озирався на сад, як на свято:там збуджене листя натхненно шуміло.

І я посміхавсь цілий день благуватота все придивлявся до власного тіла.***

0
0
46
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

«И вырвал грешный мой язык!»
Я улыбку твою полюбил за износ
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+