Немов брусок, гострить скінчивши,косар за пояс сонце вклав.
Аж день розкрився ширше й глибше,як він засукував рукав.
Слова співучих сіножатейпокошені до строф лягли.
Вже труд натхненний і крилатийскінчився, й піт з чола зітри.22 березня 1935
1 min read
СлушатьКосовиця
0
0
15
Give Award
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Other author posts
Прочитан
Уздовж причілля тінь лягає вогко,а коло брам розколений колодязь,у землю встромлений, немов колода,зеленим, молодим сміється мохом Патлатий, кучерявий прочитанруками обіймає червінь цеглита головою похитує легконад проминанням людських правд ...…
Вітер століть
І вітер віє від століть,крилатий, вільний і неспинний,і вчить свободи, туги вчитьза чимсь незнаним і нестримним І повторяє нам прибитиму зривах страчених намарне,що вже ніяк життя спинитиі що життя це не казарма 13 березня 1935 …
Молитва за душі топільниць
Ми — зводники дівчат, коханці перемовні,ми, що любок міняли, мов квітчасті мушлі,за тих, що нас поїли дурманом любовним,за наших жертв молімось, нещасливі душі На дні слизький і мокрий місяць — шлюбний перстень,і сонце тут холодне, мов загасл...…
Поворот
Вернувся я, де вільхи й риби,де м’ята, іви, де квітчасті стіни;і знов цілую чорні скиби,припавши перед сонцем на коліна Ой, похилилось надо мною,як мати понад сином, полум’яне І знов мене земля напоїть,мов квіт росою, поцілунком тьмяним...…
Comments
You need to be signed in to write comments
