Запрягти до саней чотири чалі коніі в чвал, і в чвал!
Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні,аж луна відіб’єтьсявід скал, від скал.
Тріснути батогом на вітер буйнийі вдаль, і вдаль!
Наші очі далеччю гартуймо,а серце куймона сталь, на сталь.
Ударять у срібну рунь золоті копита,мов грім, мов грім.
Повними грудима будемо вітер пити,під дахом синього небанаш дім, наш дім.
Снігів завмерлу тишу вигуком розпороти:нема турбот!
І сонцю ми поженемо навпроти,бадьорі, радісні,в галоп, в галоп.
Запрягти до саней чотири чалі коніі в чвал, і в чвал!
Навпростець переїдемо всі перепони,здобудеможиття фінал.
Розпускають коні сиві гриви,пара з уст, мов дим.
З рвучим вітром буйногривим!
Бути вічно юним,вічно молодим!
