Вечірнє З циклу «Золоті ключі»

З циклу

Золоті

Де ж ти журно, круче, крячеш,що тебе я і не бачу?

Чи від поклику відстав,чи всотала висота?

На вустах моїх німихмахаоном клич притих:слуха — не схлюпне

Круче, поклик твій з пітьми,склянку обрію розбивши,ти крильми щось чорне пишеш,то ж порізи — не письмо,—мохом куриться димок,у долини

Круче, ти летючий камінь —отвір в просторі пробив,—день чорніє

Зір чорніє

І метелики крилатівилітають з вуст моїх.— Круче, змовчать я, не зміг!

Бо витке мотуззя димугорло стиснуло

А твій кряч з височининавіть голос почорнив:— Кру…***