1 min read
Слушать(AI)Хуртовини
Циферблат годинника на розіхуртовини снігом
Нам з тобою, видно, по дорозі,бо ішли й нікуди не прийшли.
Знов ті самі вулиці незрячіі замету хвиля снігова.
Нам з тобою легко так, неначевітер нам підказує слова.— Підкажи найлагідніше слово,я його слухняно повторю.
Розгуляйся буйно і раптово,заглуши усе, що говорю!
Не було ні зустрічі, ні туги.
Не було пориву і жалю.
Я спокійна.
Я щаслива з другим.
Я тебе нітрохи не люблю.
А якщо заплачу і рукамия торкну ясне твоє чоло, —нас не бачать леви біля брами:левам очі снігом замело.
Ліна Костенко
Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Пливли ми ввечері лиманом
Пливли ми ввечері лиманом Моторчик чахкав спроквола Десь там за морем, за Уже Туреччина була
Доля
Наснився мені чудернацький базар:під небом у чистому полі,для різних людей,для щедрих і скнар,продавалися різні Долі Одні були царівен не гірш,а другі – як бідні Міньйони Хто купляв собі Долю за гріш А хто – і за мільони
Чатує вітер на останнє листя
Чатує вітер на останнє листястарого дуба, що своїм коріннямтримає схили А знизу,по глинищах,по збляклих травахвповзає дим циганського багаттяі чутно — перегукуються людиза сірою гіркою пеленою Строката хустка — жовте і багряне —з плечей ...
Скіфська баба
Ти, скіфська баба, кам’яна незграба,стоїш в степах… Курай і Яка ж ти баба, ну яка ж ти баба За сто віків дитя не привела Були б у нього кремінь-ноженята,ото вже б гупотіло по ланах