Спинюся яі довго буду слухать,як бродить серпень по землі моїй.
Ще над Дніпром клубочиться задуха,і пахне степом сизий деревій.
Та верби похилилися додолу,червоні ружі зблідли на виду,бо вже погналось перекотиполеза літом – по гарячому сліду.
1 мин
СлушатьСпинюся я і довго буду слухать
0
0
185
Подарок
Ліна Костенко
Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с…
Другие работы автора
Я кину все Я вірю в кілометри
Я кину все Я вірю в кілометри —обвітрені, задихані і злі Багато їх у матінки Деметри, Котра була богінею землі…
Біла симфонія
Було нам тоді не до сміху Ніч підняла завісу –біла симфонія снігупливла над щоглами лісу А ліс, як дрейфуюча шхуна,скрипів, у льоди І хлопець, зворушливо юний,сказав із дорослим смутком:– Ти пісня моя лебедина,останнє моє…
На конвертики хат літо клеїть віконця як марки
На конвертики хатліто клеїть віконця, як марки Непогашені марки — біда ще не ставила штамп Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки Я там теж пролітаю, я теж пролітаю там…
Майже переклад з провансальскої
Я лицар і поет, не схожий на ханигу Я не служу чужому королю У відблиску меча читаю древню книгуі даму серця здалеку люблю І хоч у мене приятелі щирі,але я знаю, що таке любов,і не хвалюся друзям у трактирі,як я заліз до неї у альков…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
