довго - Popular Poems and stories from category

Давно моє буття недуги точать -
Уже тоненька ниточка тремтить.
Потрібно лікуватись, та не хочу,
Бо доведеться дуже довго жить.

Весно, ох, довго ж на тебе чекати
Весно, голубко, чому ж ти не йдеш
Чом замість себе до вбогої
Голод і холод, руїну і

Спинюся яі довго буду слухать,як бродить серпень по землі моїй
Ще над Дніпром клубочиться задуха,і пахне степом сизий деревій
Та верби похилилися додолу,червоні ружі зблідли на виду,бо вже погналось перекотиполеза літом – по гарячому слі...