1 мин
Слушать(AI)Весна
Росте Антонич і росте трава,і зеленіють кучеряві вільхи,
Ой, нахилися, нахилися тільки,почуєш найтайніші з всіх слова.
Дощем квітневим, весно, не тривож!
Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо,хто сипле листя — кусні скла на тебе?
У решето ловити хочеш дощ?
З всіх найдивніша мова гайова:в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі,на вільхах місяць розклюють зозулі,росте Антонич і росте трава.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Дороги
Розгорнулась земля, наче книжка(дороги, дороги, дороги) Зашуміла трава і принишкла,простелилась нам юним під ноги Тільки небо і тільки пшениця(над нами, за нами, під нами) Тільки безкрай і далеч іскриться,тільки безвість вітає вітрами
Балада про тінь капітана
style=”text-align: Вітер оресинє море Корабель гуляє Чорна галкакличе палко,близько вже земля є
До музи
1Навіщо ти прийшла до меней застукала в вікно Навіщо серце б’є шалене,а думка з ним водно Навіщо ти прийшла до мене,веселкою заблиснула в вікні Навіщо серце ти шаленев ці безпросвітні будиш дні
Весняна ніч
Настурцій ніч і ніч Пливе музика радієва В саду тривожний жду – ніч палить –тебе, далека зоре, Єво
