1 min read
Слушать(AI)Дороги
Розгорнулась земля, наче книжка(дороги, дороги, дороги).
Зашуміла трава і принишкла,простелилась нам юним під ноги.
Тільки небо і тільки пшениця(над нами, за нами, під нами).
Тільки безкрай і далеч іскриться,тільки безвість вітає вітрами.
Голубінь, золотавість і зелень(яруги, галявини, кручі).
Розспівались таємно: дзінь-дзеленьцвіркуни в конюшині пахучій.
Залізиста вода із криниці(дороги, дороги, дороги).
О, відкрий нам свої таємниці,дивний місяцю мідянорогий!
Бо в дорогах звабливая врода(о зелень! о юність! о мріє!).
Наша молодість, наче природа,колосистим ще літом доспіє.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Яворова повість
Мала Мав дяк в селі найкращу доню,дівчину явір покохав Почула плід у свому лоніпо ночі, п’яній від гріха Дізнавшись, дяк умер з неслави,мов ніч похмурний був і гнівний
Міста й музи
Дубове листя, терези купців, цигани,щоденний гамір і щоночі вічні зорі Життя, що найтрудніше із мистецтв Доганаза кожний зайвий день Жде ніч — суддя суворий
Пісня про незнищенність матерії
Забрівши у хащі, закутаний у вітер,накритий небом і обмотаний піснями,лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом,і стигну, і холону, й твердну в білий камінь Рослинних рік підноситься зелена повінь,годин, комет і листя безперервний лопіт ...
До моєї пісні
Крутиться світ весняний і зелений Ясень співає, і серце співа Пісня натхненним кружля веретеном,на веретені срібляться слова Ясень, осяяний сонцем, упився,перстень натхнення на серці тремтить
