Розгорнулась земля, наче книжка(дороги, дороги, дороги).
Зашуміла трава і принишкла,простелилась нам юним під ноги.
Тільки небо і тільки пшениця(над нами, за нами, під нами).
Тільки безкрай і далеч іскриться,тільки безвість вітає вітрами.
Голубінь, золотавість і зелень(яруги, галявини, кручі).
Розспівались таємно: дзінь-дзеленьцвіркуни в конюшині пахучій.
Залізиста вода із криниці(дороги, дороги, дороги).
О, відкрий нам свої таємниці,дивний місяцю мідянорогий!
Бо в дорогах звабливая врода(о зелень! о юність! о мріє!).
Наша молодість, наче природа,колосистим ще літом доспіє.
