2 мин
Слушать

Ревнощі

Мур саморослий непомітнозагнався високо в блакить,аби закрити сонце літнєі нас навіки

За ним зосталися

Попереду ж — чорнів

Труба гриміла металева,і сум… мов після

Подумав:

Де ти?» Раптом голос:— Для сущих місця тут

Самотньо… Ні душі

І що не крок — пітьма,

Це сон?

Чи ніч?

Чи очі зшиті?

Чи те, що й вимовить боюсь?

Йду, натикаючись на плити,й не знаю, чи назад

Чи очі я привчив до пустки —весну зітер, тебе

Усі надії, згадки сплюскли,з усього часу є «тепер».

Не проростає тут нічого,немає жодних сподівань,і поміж плитами дорогагадючиться для кружелянь.

Та з неї я зійшов раптово,крізь вирву глянув у стіні:там одяг чистий мій святковийтоптав хтось люто так в багні.

Мої читаючи нотатки,він реготавсь, їх шматував,стирав сліди, а кожну згадкурубцями вгору вивертав.

Ураз він тінь мою помітивна мурі і… почав трощить —і в отвір ливонуло світло,щоб навіть дух мій спопелить.***

0
0
25
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Погибшему в ДТП брату
Венок сонетов 1
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.