Елегія “Відпахла липа білим цвітом злита”

Відпахла липа, білим цвітом злита,

І з літа покотилася гроза.

Ти виглядаєш іншого вже літа,

Тобі ж цього я ще не

Ще пахне хвиля яблуком і тілом,

І сушить голову за цвітом своїм

Ще нам не все з тобою дохотіло.

Прощатися нам ніяк і

Ще сміх наш вогкий, сльози не солоні,

Роки ще нас у спину не женуть,

Нам ще не чуть зимових наших дзвонів,

Хоча й весняних дзвонів вже не

Відпахла липа, білим цвітом злита,

І покотилася гроза аж до плачу,

Ти виглядаєш іншого вже літа,

А я, печальний, в цьому ще

То кожному його в його новій потребі,

То кожному свій час, що неодмін

Темніє лист на світло-темнім небі,

І біля неба гріється зоря…1968

0
0
35
Give Award

Вінграновський Микола

Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+