1 min read
Слушать(AI)Сад
Біологічний вірш у двох відмінах1Тріпочуться слова, мов бджоли на дощі,вривається розмова, ледве розпочата,спалахують думки й ховаються мерщій,і погляд, мов метелик, ясний і крилатий.
Кімната нам заміниться в квітчастий сад,і сплетемось, обнявшись кучерявим листям.
Вросту, мов корінь, в тебе, й спалахне росана наших ясних снах, омаєних сріблисто.2Нас двоє — два кошлаті й сплетені кущі,і усміх наш — метелик ніжний і крилатий.
Проколені думки, мов бджоли на дощі,тріпочуться, на гостре терня міцно вп’яті.
Пісні, мов ягоди, омаюють щоднятой сад, де ми ростем, обнявшись тісно листям.
Углиб, аж до коріння все отут сповнярослинний бог кохання, первісний і чистий.15 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Молитва за душі топільниць
Ми — зводники дівчат, коханці перемовні,ми, що любок міняли, мов квітчасті мушлі,за тих, що нас поїли дурманом любовним,за наших жертв молімось, нещасливі душі На дні слизький і мокрий місяць — шлюбний перстень,і сонце тут холодне, мов загасл...
Гімн життя
Іди в ночі, мій друже, іди вночі на груньі серце, що в утомі, ти приложи до хвої,по місяця чолі рукою пересунь,а може, тиша тугу поволі в тобі вкоїть Усі твої маріння, усі думки замовкнуть,вже бур’яном для тебе не є рудий храбуст,уже глядиш і...
Пісня про ізгоя
Чи ви знаєте пісню вигнанчу,чи ви чули коли вже її Наболілу, бунтарську й підданчу,що в ній туга, розпука і їдь Ох, зворушення в серці заплаче,не дає говорити мені Чи ви знаєте думи бурлачі,з криком болю замовклим на дні
Про строфу
Чотири різнобіжники на мапі серця,чотирикутник радості та болю,чотири припрямки до боку, що не зветься,що входить клином — між чуття та волю Дарма, дарма, що гостре вістря душу ятрить,серп і серпанок нам на ніч коротку Хоч знаю, що лушпи...
