П'ятнадцять юних літ
В п'ятнадцять юних літ
у нас ще стільки сили.
Для того, щоб творить,
Шляхом безмежним йти,
І щоб зробить усе,
Аби збулися мрії.
Дивитися вперед,
життя в руках нести.
П'ятнадцять юних літ!
Адже це так ще мало?!
Та вступиш в корабель
і попливеш в життя.
Так, юні діти ми!
Багато ще не знали.
З далеких тих стежин
Немає вороття.
В п'ятнадцять юних літ
життя таке прекрасне!
Дитячі мрії в нас
такі легкі, легкі...
І думки світлі ще,
у головах тих ясних.
Та щоб дорослим стать
багато треба йти!
В п'ятнадцять юних літ
дорослим мріють стати.
Та кажуть нам батьки:
"ще встигнеш підрости".
Як увійдеш в життя,
то пожалкує вчасно.
Не солодко тоді
важку вагу нести.
Other author posts
Прости мені, мамо прости...
Прости мені, мамо прости За те, що так рано загинув, На пам’ять мені збережи ті, сльози з гіркого полину. Прости, мені, мамо, прости
Це боляче, мамо, не бачити світ?
Це боляче, мамо, не бачити світ? Це боляче бути незрячій? Сидіти в самотності цій стільки літ І знати, що вже не побачу. Це боляче, мамо, не бачити світ!
Цвіт яблуні
Вона так любила цвіт яблуні. Його аромат нагадував їй про роки щасливого, безтурботного дитинства поряд зі своєю сім'єю. Так, саме цей цвіт приносив їй безмежну радість, але водночас і гіркий смуток. Дівчина обожнювала весну, тільки тому, що в цей...
Вірш до новели Ольги Кобилянської "Меланхолійний вальс"
Лунає вальс в пустій кімнаті, Як він зажурено звучить! І слухає його вдесяте Та тиша ,що ось тут стоїть.