Нині не так схне, як учора.
А сіна — з краю у край.
Сонця нема.
Громадільниня хвора.
Анно!
Боже помагай!
Веріт, ліжників повна комора.
Більш очей не зривай.
Витряси ті, що зіткала вчора.
Анно!
Боже помагай!
Ходить горою з граблями й косою,
А ночами тче і
І тихо співає: на камені
Анно,постій іще.
