1 min read
Слушать(AI)Ніч
Зчорнілі гори небозвід підперли,підніжжя гір у хмарах застрягли,у пахощах вогких ліси завмерли,і сонні мари дебрі налягли.
І сниться горам сторона далека,де вічним сном страшні пустині сплять,без гір, без вод, кругом смертельна спека, —ліси стряслись, збудились, знов шумлять…1899
Осип Маковей
Стихи Осипа Маковея. Осип Степанович Маковей (укр. Осип Степанович Маковей; 23 августа 1867 — 21 августа 1925) — украинский писатель и поэт. Авт
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Хрест
І тут у горах хрест От край проклятий Куди не глянеш, Бог на хресті розп’ятий
«Помер рекрут в непривітній столиці»
Помер рекрут в непривітній столиці,здалека від свого села,від матері, убогої вдовиці,від любки, що в селі жила Помер, не бачивши у час конанняні слізки жалю, ні зітхання І вже його везуть на чорнім возі,в могилу піп його веде,музика грає...
Туга
Біжить у яр вода,біжить вода і сріблом ллється,над нею дівчина сміється,розкішна, молода Голубко, не втікай Скажи мені ту гарну казкупро радощі, дівочу ласку,скажи про тихий рай Ах, казочка моя
Брати
В темних горах, при окопах, у болоті,там зійшлися два вояки по роботі Не зійшлися, тільки впали край дороги,поранені: сей — у плечі, той — у ноги Один стогне: Тату милий, мамо
