До себе

Не дивись у сніги на дорогу оту,

Не дивися на заячий слід у сльоту,

Не дивись на крило, не дивись на стебло,

Не дивися на те, що було і цвіло.

Не дивися на небо, де хмари пішли,

Не дивися на сон, де наснилися ми,

Не дивись на сльозу, що покинута в пил,

Не дивися на пил полинових могил.

Не дивися на люд і на вулик його,

Не дивись на ім’я від наймення його,

Не дивися на те, на що завжди дививсь,

Ні на що, ні на що, ні на що не дивись!

Не люби свого батька — ту руку стару,

Не люби його саду вишневу кору,

Не люби свою матір в печалі й жалі,

Не люби її кроки м’які і малі.

Не люби свого сина від колиски його,

Не люби товариства від порогу його,

Не люби всього світу, себе не люби,

Не люби свого духу —домовину роби!1969