1 min read
Слушать

Цвинтар над Вітою

Десь тут шлях свій починала Віта,

Туманами сивими повита.

Від ріки, яку шукати годі,

Залишилась назва у народі.

Віта,

Віта!

Тебе мають антиподом Лети.

Ти — Життя.

А хто ж із нас не

Про сонет, що вічністю зоріє?..

У заплаві,— може, трохи

Є старе селянське кладовище.

Тінями синівської

Похилилися хрести дубові.

І частіше, ніж сини далекі,

Ті хрести провідують лелеки.

Тьохкають пташки

Та заходять на світанку лосі.

Випинаючи на шиях жили,

Позирають на хрести й могили.

Ніби згадує душа лосина,

Що лишила десь людського сина.

Ніби саме з неї серед

В край безсмертя витікає

Киньте Байкове, померлі

Йдіть шукати цвинтаря у лузі.

0
0
50
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

9 вагон
Я улыбку твою полюбил за износ
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+