1 min read
Слушать(AI)Нічний гість
На змореній, незатишній планеті,
В казармі серед смороду й хропіння,
Мене відвідало нічне видіння
Вусатий горець в маршальськім кашкеті.
Зіскакую з постелі серед ночі,
Кричу налякано:— Товариш Сталін!..
Довкола мене зеки в струнку
І мовчки протирають сонні очі.
А він сопів і горбився з віддишки.— Здорово, плем’я молоде-зелене!
Як славно: тридцять років після мене,
А не змінились ні дроти, ні вишки.
Запрошую в підземні володіння.
Я там будую…
І замовк на слові.
З’явились постаті песиголові
І я збагнув таємний зміст видіння.
Руденко Микола
Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Зелена ліра
Ні, не людину і не До мене привела весна: Під вишкою стояла ліра Погнута, здвоєна сосна
Ліси яких немає
Зимові витівки на склі Для мене був єдиний ліс, Бо там на батьківській землі,
Здравствуй школа
Окнами умытыми Школа улыбается, Солнечные зайчики На лицах у ребят
Спалах пам’яті
Прокинувся від того, що Впізнав садибу — хату і повітку Я запашні “варенички” жую, Які акація дарує влітку