Людмилі Б. присвячується…
О, сонце, ти прекрасна!
І фігурна, і люб’язна.
Сили волі не займать,
То як же тебе не кохать?
Дітками лише живеш —
В дитсадок їх вранці ведеш.
Мораль сім’ї цінуєш,
Щодня для неї працюєш.
Твоя постать рішуча,
І погляд палючий.
Підмогу не приймаєш,
А все сама поробляєш.
Не частинами, а всю
Сонечко, тебе я люблю!
Ціню й поважаю,
Просто без міри кохаю!
01.02.10
© Тарасенко Віктор
