1 min read
Слушать(AI)“Обганяє хмара хмару”
Обганяє хмара хмару,куриться літак, мов дріт,в надра вигаслого жару,щоб поволеньки
Шовкопрядний дощ тихенькоточить лощені
Біль такий, ніби обценькиз тіла смикають кістки.
Та не змірять болю звуком,не змотать його, як нить.
І у пологових мукахпородільниця кричить.
Пробиває шкаралущувже дозріле
Доганяє смерть всіх сущих,крик погибель
Гасить звуки простір ватний —крик відлунює в тобі,мов життя самодостатнє,бо йому імення — Біль…***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Попід
Боюсь повіки розімкнуть,бо мене очі Багно, калюжі, каламуть…розковзяна осіння путьпопід колгоспним А далі звивіз та гробкиі глинище розмокле,де допотопні черепки,ніби листки Вдовина хата… стріха… мох…дощі побілку
Не вигоїти рани часової Цикл
1 Не торопко і не тягуче прокручується середа,і спрага не така пекуча, не п’ється навхильці Мов перейнявся іншим часом, і спрагу іншу перейняв,і пристрасті лихі пригасли, у поле відпустив З височини свойого тіла побачив ближчу далеч...
Слідом за
Продухвина в небі джерельно-блакитнана мить відчинилась, аби подививсьв безодняву далеч, у безмір неситу,куди наші душі відлинуть колись Не страшно — бентежно, погідно, святково,немов серед буднів неділю зустрів,немов в чужолюдді почув рідне ...
Екологія
У незгасаючім згасанні,у непросвітленім туманізозуля кличе-покликатебе, та голос двійникадо неї з лісу обізвався —і ти здригнувсь: душа лункамиттєво заніміла в страсі А думалось, що ти одинсобою простір весь заповнив,ти ж — з близнюків, двох ...