Попід
Боюсь повіки розімкнуть,бо мене очі
Багно, калюжі, каламуть…розковзяна осіння путьпопід колгоспним
А далі звивіз та гробкиі глинище розмокле,де допотопні черепки,ніби листки
Вдовина хата… стріха… мох…дощі побілку
Пускає киби хижий лохдню в посинілі
Так, час — це те, чого нема;це — натяки,
Замість дверей — провал, пітьмаі спорожнілі
Жаль запікається в очах,гіркий камінчик в
На все душі не вистача:збілить провали
Де Кущ, де Штольба,
Уласок,де баба Косорука?
Все в глину всякло чи в пісок, —хоча б зостався черепок,щоб не провалювався крокв безпам’ятну
Хоча б гвіздок ступню вколов,хоча б сучок летючийв повітрі сизім захолов,щоб висушить
Розковзяний осінній шлях,розорані хатища,вода крізь глину проступа,ніби крізь дране
Під тиском неба із очейвже виступили сльози:розмите бачене течепо глиняній дорозі…***
Павло Мовчан
Other author posts
Мандрівник
Цвьохкі, розхильчасті, щоденнісюди приходили вітри,де трухнув стовп і птах нужденнийдививсь засмучено згори…як сох мотуз, сіріла стріха,як жовкла кістка на току,як замість шибки чорний віхотьзастряв у горлі Нудьга невивітрена нипа,чалапа по д...
Вогонь “Дивлюся на вогонь як полум’я струмує”
Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує,на вигинах своїх він настрій мій формує:сюди-туди хить-хить,назад — вперед, угору,горить душа, горить,і полум’я — Хвилястий, як вода,приплив — відплив у тілі,і лущиться слюдау горлі обвуглілім:— О люба, л...
Перед світанком
День схлянув, як і не було:у вікна вдосталь натекловажкої сутіні та тиші І світла кругле помелопід ліхтарем вітрець колише Гостріша гавкіт у селі,а людський голос пучнявіє,і м’ятним духом від землілегенько понад шляхом віє Все водно...
Пожовкла дитяча фотокартка З циклу «Фотокартки»
З циклу В безмежних пухнечах затишно, уліжно,розірвано обрію кільця річні,і дихає холод хвилястий невстіжно —нема де сховатись малому мені Цей ватяний лейбик, вітрами підшитий,мені завеликий — з чужого плеча,та й тіло вспадковане, дране,...