Де несмертельність, виснена у снах,що їй приносив жертву людський ґеній?
Не весь помер ти.
Житимеш в синах,і внуки понесуть в майбутнє ґени.
І дух живий твій на папері книг,де віднайде слова твої читач твій,і, може, пам’ять лишиться про нихсеред колег в літературнім братстві.
І хоч я бачила тебе в труні,не вірю я, що повністю помер ти:ти житимеш невпинно у мені,як частка серця, до моєї смерти.жовтень 1992
