в перекладі Марти ТарнавськоїAdrienne
The Middle Aged (Their faces, safe as an
Обличчя їх — безпечна
Голландських кахлів, перських килимів,
Де кошик фруктів, завжди повний,
У безтурботнім світлі пополудня
Їх голоси, їх постаті в садочку,
Як чай там ставили, чи підтинали зелень,
Нас переслідували і смутили.
Бо бути молодим — це
Бувати-жити завжди в домі інших,
Чий мир був наш лиш з другої руки,
Не нами створений і був він наш недовго.
Не наш був звичай дому, і не
Від сонця збляклі голубі завіси,
Ні згадка про різдвяне
З-перед років — їх спомини
Про власну владність, про буття підвладним,
Ми куштували з заздрістю.
Ласкаві,
Вони дали б нам все.
Ось кошик
Для нас поставлений, і нагорі
Для нас лише.
Та не могли нам
Літ два десятки досвіду життя.
Ніколи теж нічого не
Про пляму на блискучій балюстраді,
Про тріщину в вікні у кабінеті,
Ні про листи, заховані в шухляді,
Ключ від якої десь давно пропав.
Все мали зрозуміти ми, вернувшись,
Колись, в наш час: як мир здобуто цей,
Скільки домов було і скільки недомовлень.***
