Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?
Так, ти богиня!
Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг
Богів, перед тобою клонюсь тоже.
О бозі, духах мож ся
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя – не казка, ні!
І час прийде, коли весь світ
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно – тут, на полотні.1881
