Журавлі


Понад степи і поле, гори й доли,

Понад діброви, зжовклим листом вкриті,

Понад стернища, зимним вихром биті,

З плачем сумним, мов плач по кращій долі,

Понад селища бідні,

Хатки, обдерті і пусті стодоли,

Понад люд темний, сумовитий, голий,

Ви пливете по млистому блакиті.

Куди?

Куди?

Чи в кращий край зелений,

Залитий світлом, зіллям умаєний,

На нитку мов нанизані, мчите ви?

О, ждіть!

Ось в млистій і вогкій

З крилом підтятим брат ваш сохне в тузі!

Візьміть мене в путь, браття!

Де ви?

Де ви?..

Післанці півночі, в далекім юзі,

В прекраснім краю барв, багатства, пісні,

Перекажіть про сірі,

Мли, що стоять на нашім видокрузі!

Перекажіть про бідність, сльози вічні,

Про труд безсонний в болі і натузі,

Про чорний хліб твердий, печений в спузі,

Про спів жалібний, мов вітри долішні!

Перекажіть про те, що вас

З нещасного, хоч рідного вам, краю,

Щоб всяке щире серце й там ридало!

Та сли й там бідні схнуть, терплять,

Сли й там земля ссе кров їх, сльози й піт,

А хліб дає не їм – мовчіть! мовчіть!20–21 октября 1883

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Мы используем cookies, чтобы вам было проще и удобнее пользоваться нашим сервисом. Узнать больше.