Анні П


Дівчина встала

Піду я в поле, мамо, мамо!

Піду я в поле до роботи,

Золоту пшениченьку полоти.

Годі сидіти дома тута:

Глушить пшеницю хопта люта;

Бур’ян буяє рісно-рісно,

За ним пшениці тісно-тісно;

Повій плететься геть на диво,

Хилить пшеницю

Рано ще в поле, доню, доню,

Зимнії роси в полю, в полю!

Зимнії роси, зціпнуть ноги,

Будяччям вкриті

Та доки ж, мамо, ждати, ждати?

Не сходить сонце, не видати!

Зимнії роси що ж удіють?

Та вони хопту гріють, гріють.

А пок зійти ще сонце мусить,

Хопта пшеницю здусить,

Ей, доню, доню, бач, з

Чорная хмара валом точить,

Чорная хмара, буйна злива

Що ж зробиш в полі,

Я не боюся хмари-зливи!

Що мені вітер той бурхливий?

Я про ті тучі

Буду робити чесне діло.

Нехай і повінь валом бухне,

Моя відвага не потухне,

Знесу я всяку злую долю,

Та не покину праці в полю.

Робити буду без

І перестану, як загину».1880Посвячено А.

П.

Щастибі, жнице!

Рано встала ти,

Роса студена ще морозить тіло,

Дрімає ліс, вкриває мла степи,

І сонечко ще схопитись не вспіло.

Но з щирою охотов стала ти…

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Мы используем cookies, чтобы вам было проще и удобнее пользоваться нашим сервисом. Узнать больше.