Пісня геніїв ночі


По боях земного

Чи в повні свіжих сил;

В утомі з довгого

Чи в першім маху крил;

Чи вниз літа склонили скрань,

Чи в серці рай весни,

Сюди, вандрівче, ти пристань!

Засни!

Засни!

Засни!

Що земний шлях, що земний бій,

Ненависть і любов?

Тут ніч, тиша і

Без снів і без оков.

Тут болю, ані втіх нема,

Морозу, ні весни,

Тут забуття, спокій і тьма

Засни!

Засни!

Засни!

Припадь істотою

Природі до грудий,

Туди верни, відкіль прийшов,

Напій безсмертя пий!

Почате в бою тіло

Знов в вир бездонний пхни,

Що вічно смерть з життям плете,

Засни!

Засни!

Засни!

А дух?

Се ж іскорка лишень,

Се огник, нервів рух!

Розпадесь мозок, то й

Погасне, згине дух.

Воскресних не лякайсь казок,

Хай для дітей вони!

Остатній біль – побідний крок!

Засни!

Засни!

Засни!10 декабря 1882

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Мы используем cookies, чтобы вам было проще и удобнее пользоваться нашим сервисом. Узнать больше.