В Холодній Балці ніч відьмача,
Чорти в зеленому чаду,
І на вогні стегно
Чортам обслинює губу.
В Холодній Балці Сіра
З винових ходить королів.
Ця Сіра Відьма ще свобідна,
І носик їй свобідно впрів.
В Холодній Балці над
Нирки пірнають в золоте.
І Сіра Відьма крупним
Собі коханнячко плете.
Вона плете його недбало,
І так і сяк, туди й сюди,
Плете зумисне і
І губить знов свої сліди.
Та Сіра Відьма — кров з туманом
Заходить в королів-сватів,
І чорно плачуть над
Програлі армії чортів.їм світу чорного не видно,
І Сіра Відьма їм свята
Не мала бідна Сіра
Ще на собі свого чорта.
Його ще тінь не прилетіла,
Він Відьму ще не пив з долонь,її шовкову тишу тіла.
Шовкову тишу, як вогонь!1969
