1 min read
Слушать(AI)Археолоґія
Л.
МосендзовiПоважна мова врочистих вiтрин.
Уривчастi передвiку аннали.— Ми жали хлiб.
Ми вигадали млин.
Ми знали мiдь.
Ми завжди воювали.— Мене забито в чесному бою,
Поховано дбайливою сiм’єю.
Як не стояти так, як я
В просторiй залi мудрого музею?
Так виразно ввижається менiПалючими безсонними ночами:
Я жив колись в простому куренiНад озером з ясними берегами.
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Незнаному воякові уривок з редакції 1940 року
Ольжич Олег – Незнаному воякові (уривок з редакції 1940 Багато нам вогників кволих На всяких трясовинах квітло У мряку сьогодні й
Ольвієць
Годi I лiру кидаю на барсову шкуру Серце ледаче давно — як фiал без вина Пiнявий трунок щасливо допито до дна,
Хтось метнув неминучу стрілу
Хтось метнув неминучу стрілу Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння
Приxодили Стрічали шану й страх
Приxодили Стрічали шану й страх, Здолавши багна, пущі і вертепи Приносили в приплющених