1 мин
Слушать(AI)Чому
У ванні короп золотистийплюскоче, наче з піни панна,і в куряві рожевих іскоркружляє веретеном ванна.
Мідниця ранку повна піниіз мила сонця.
Миють хмари.
На сім ключів замкнулись сіни,де ти в блакитному пожарі.
У ванні короп плеще з дива,побачивши тебе — сон ясний.
Але чому ти нещаслива,чому очей фіалки гаснуть?
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Щастя
З усіх людей найбільше я щасливий,будую білий калиновий міст Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий Великої моєї філософіїтакий безглуздий зміст Не заплачу стражданню й горю мита,люблю риск, небезпеку й сум’яття
Весняна ніч
Настурцій ніч і ніч Пливе музика радієва В саду тривожний жду – ніч палить –тебе, далека зоре, Єво
Весілля
Почалось так: упився явід перших власних строф похмілля Був тільки місяць дружбоюна мому з піснею весіллі Як сталось те, як задзвеніло,сказать не вмів оцього вам би,коли б так серце не горіло Так народились перші ямби
Коло змін
Жаркий, духотний день, зомлівши,мов стовп, упав на груди ночі Що ти згубив, не знайдеш більше,і час надію розхлюпоче Ще піна світла з дзбана сонцяпарує пилом з теплих мурів Не жди від долі оборонця,від пазурів в овечій шкурі
