1 min read
Слушать(AI)Чому
У ванні короп золотистийплюскоче, наче з піни панна,і в куряві рожевих іскоркружляє веретеном ванна.
Мідниця ранку повна піниіз мила сонця.
Миють хмари.
На сім ключів замкнулись сіни,де ти в блакитному пожарі.
У ванні короп плеще з дива,побачивши тебе — сон ясний.
Але чому ти нещаслива,чому очей фіалки гаснуть?
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Два серця
У вечір, в обрії, у співпідем, обнявшись, перед себе Мов черепицю із дахів,зриває вітер зорі з неба І, відділившись від юрби,загорнемося в хутро ночі Хай два серця — два голубиспівзвучно й тужно затріпочуть
До холодних зір
Накрита неба бурим дахом,мов бронза, ніч тьмяніє й стигне Як вбиті в ніч горючі цвяхи,холонуть зорі в сині криги Насуплений, їдкий, запеклийзаслониш очі лунатичні,бо твоє серце — чорне пекло,середньовічне і містичне Тремти в цей веч...
Молитва
Навчіть мене, рослини, зросту,буяння, і кипіння, й хмелю Прасловом, наче зерном простим,хай вцілю в суть, мов птаха трелем Навчить мене, рослини, тиші,щоб став сильний, мов дужі ріки,коли до сну їх приколишелуна неземної музики Навч...
Прочитан
Уздовж причілля тінь лягає вогко,а коло брам розколений колодязь,у землю встромлений, немов колода,зеленим, молодим сміється мохом Патлатий, кучерявий прочитанруками обіймає червінь цеглита головою похитує легконад проминанням людських правд ...
