У вечір, в обрії, у співпідем, обнявшись, перед себе.
Мов черепицю із дахів,зриває вітер зорі з неба.
І, відділившись від юрби,загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голубиспівзвучно й тужно затріпочуть.3 квітня 1935
1 min read
СлушатьДва серця
0
0
11
Give Award
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Other author posts
Малий гімн
Стріла намірена до льоту,струна настроєна до гри Червоні зорі, мов монети,в калитці вечора лягли А серце Серцю лиш п’яніти,тремтіти і кохать йому…
Натхнення
Такий бува момент, що в серці полумінь пече,напруга почуваннів межі розрива,злітають блискавки з осяяних очей,та іскрами думок палає голова Немов льоди душі твоєї попливли бувиш,підносять слова щиріш і правдивіш,мов квіт зарання, відімкнеться...…
Пісня про незнищенність матерії
Забрівши у хащі, закутаний у вітер,накритий небом і обмотаний піснями,лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом,і стигну, і холону, й твердну в білий камінь Рослинних рік підноситься зелена повінь,годин, комет і листя безперервний лопіт ...…
Хліб насущний
У дно, у суть, у корінь речі, в лоно,у надро слова і у надро сонця В екстазнім шалі, в час, коли найтонша,роздерти вглиб свідомості запону,аж зсунеться із нас, мов зайва шкура Лілеї сну пом’явши, плахта курявзвилась у трубку з золотої бл...…
Comments
You need to be signed in to write comments
