У вечір, в обрії, у співпідем, обнявшись, перед себе.
Мов черепицю із дахів,зриває вітер зорі з неба.
І, відділившись від юрби,загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голубиспівзвучно й тужно затріпочуть.3 квітня 1935
1 min read
СлушатьДва серця
0
0
11
Give Award
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Other author posts
Ідеал
На синьому безмежжі океану,де не догляне навіть людське око,високо, аж до хмар, в імлах глибокосамітний острів серед хвиль пеану На острові, так каже казка,теменні скарби десь лежать закляті Горять моряцькі очи у завзятті,жага бушує в ду...…
До нас!
Каштани в ранок сивий, попелястийшуміли над твоїм вікном Ти встав, щоб далі ткати, далі пряститурбот, пісень та мрій Каштани наче прапори хвилясті) Хай час від цвілі бережешляхетне срібло весняного співу…
Апокаліпсис
Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюетитяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюремі в’язнів по ночах відвідують коханки і комети,і місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайвоb...…
Сурми останнього дня
Стоповерхові кам’яниці сплять, немов потомлені звірята,географи малюють зорі крейдою на неба мапі,в рудому сяйві ліхтарів дощу краплини, мов пісок крилатий,і місяць золотим котом лежить у мене на канапі Ржавіють мертві риби у басейнах, вуголь...…
Comments
You need to be signed in to write comments
