2 min read
Слушать

До товариша

Чи згадали хоч раз ви про мене в тюрмі,

Як про вас я спогадую, хвора?

Як ростинам бракує життя в вогкій тьмі,

Так обом нам бракує простора.

Темна доля забрала життя мого рай.

Вам його темна сила забрала.

Через весь поневолений рідний ваш

Наче зла хуртовина заграла.

Ох, тепера мене у недолі

Не один добрий друг

Не годиться журитись в пригоді такій,

Адже іншим ще гірше

Та які се слова і даремні, й нудні,

Хоч порадники щирі й охочі.

Якби знали сі люди, які то

Дні без сонця, без місяця ночі!

Та не знають вони, що приваблює

Навіть сніжная буря зимою.

Що нас так порива у безрадісний

Навіть гомін дощу за тюрмою.

Та ще гірше, ніж болі й неволя тісна,

Ся єдиная думка вбиває,

Ся розвага людська і ганебна, й

Адже іншим ще гірше

Якби знать, що останні на світі

Нам уквітчають чола криваві,

Хай би ранили гостро і люто вони,

Ми б стояли, як владарі, в славі.

В тім і жаль, що, хоч би ми черпати

Непомірними чашами горе,

Скільки б ми таких кубків гірких не

Ще зостанеться цілеє море.

В тім і лихо, що, скільки б вінків не

Для робітників діла і слова,

Скільки б терну на тії вінки не стяли,

Ще зостанеться ціла діброва.

0
0
61
Give Award

Леся Українка

Леся Українка. 13 (25) февраля 1871 — 19 июля (1 августа) 1913) — украинская поэтесса, писательница, переводчица. Автор стихов: Ой здається не ж…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Расставание
Уходил поначалу призыв на войну
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+