1 мин
Слушать(AI)Жінка іде в сад
Жінка іде в сад,
Бере з собою руки,приладдя, подібне до своїх кінцівок,торкається скель, якіминає, немов з кущів,струшує з них краплі,неподільні, як непаристі числа,зачіпляється частинами тілакущів, блискучих від дощу,як скелі, з гострими боками, що не гнуться,грунт сягає її легенів,і вона забуває, що мусить дихати.
Вона заглядає під власну тінь,розхиляє очі, як кущики трави,квіти, як кров, капаютьз її чола чи пальців,і вона не бачить, як її тулубпадає в той часу білу яму неба,що над нею.
Юрій Тарнавський
Український та американський письменник і лінґвіст, один із засновників Нью-Йоркської Групи аванґардних українських діяспорних письменників та с
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Я
Я не поет,бо мої слова грубі,як поліна,і не мистець,бо мадонни німі до мене,як чужі фотографії,і не філософ,бо не можу читатині Канта,ні Декартаале коли нічі коли пече мозок,що мені робити — коли б я вмів ходити на голові,я ходив би
Дехто не хоче вмерти
Дехто не хочевмерти, як хотівмати іграшкудитиною, неможе їсти відбажання, дістаєгарячку середночі, треба длянього лікаря, щобдав йому заспокоєння Смерть відбуваєтьсяспокійно, так, як стілстоїть посеред кімнати, життяце не ріка, зникненнякрапл...
Старий король
На тронізі своїх костей,що скриплять,і з власноїрозхитаноїтінівін сидитьу короніз мухна лисійголові,і сльозиз вапната синьоїфарбитечутьпо йогощоках Замість берла,він тримаєсвій вказівнийпалець,замість держави,чашкусвого холодногоколіна В...
Україна
Не степами і не горамипростяглася твоя географія —на півкулях мільйонів сердецьі крізь невидимі простори пісень Не створила тебе історія,а туга за твоєю красою Ти народилася в душах, як поезія,і твоє поняття звучить, як метафора — К...
