2 min read
Слушать

День який людство не забуде

Боже!

Ти є в небесах чи немає?

Вийшовши в поле, молюсь, як завжди,

Силі, що землю в долонях тримає

Доброму Богові Сковороди.

Боже!

Сьогодні достоту відомо,

Чом Ти мене у окопах зберіг:

Кривда вернулась до нашого дому,

Лихо шкребеться на отчий поріг.

Лихо, яке вже, здавалось, померло.

Та не судилось його перейти:

В сонце націлились атомні жерла,

В серце вп’ялися колючі дроти.

Шепчуть дерева, віщує лелека.

Мовлять скорботні обличчя жінок:

Буде й для мене дорога далека

Буде і хрест, і терновий вінок.

Все я прийму, бо повинен, бо мушу,

Боже Тараса й Сковороди!

Дай тільки неба в натомлену

І подорожник до ран приклади.

Ласки жіночої дай на

Дотик долоні, сестринську

І материнську недремну тривогу,

І затамовану в серці грозу.

Знаю, що зоряний дух переможе,

Хоч понад стріхами темінь

Дай мені стати криницею,

Боже,

Там, де від спраги вмирають уста.

0
0
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+