Сонячний вітер
Сонце постійно випромінює в космічний простір усті потоки атомних часток, їхній рух називається сонячним вітром. (Iз
Ой ти,
Земле, нещасна матінко,
Як нам зимно в німому
Від штиків за дротами
Та від мертвих дерев попід кручами!
А за хмарами — десь понад нами
Лине, лине сонячний вітер.
Снять сузір’я космічними снами,
Розгортаються письменами
Чуєш клич полум’яних літер?..
Ми писання того не бачимо
В метушні живемо незрячими,
Мов руді мураші поміж
Мудре Сонце, хлюпни загравами!
Враз полярне сяйво
У крилі променевого вітру.
Воскресає те, що
Дон Кіхот підіймає забрало,
А
Гог відмиває палітру.
Не дзвеніть на шляхах кайданами,
Не кричіть голосами п’яними
Під берізкою чи
Порадійте святою волею.
Досить крові та штурмів навальних,
Гляньте: сонцем наповнились віти.
Встань, народе, відкинь сповивальннк:
Йде визвольник і годувальник
Дух космічний, сонячний вітер!
Ти вже, маляре, не за дротиною
Намалюй нам сонце дитиною,
Грізне небо не спрута щупальцями
Намалюй материнськими пальцями.
Вітер сонячний радо
Той, хто душу, мов шибку, витер.
Не схиляйте тремтячі коліна
Із граблями під скиртою
Пийте, люди, сонячний вітер!
Руденко Микола
Other author posts
Реабілітований
1Не будіть його, Хай під явором спочива В нього вчилися наші батьки, Як помножити два на два
Вірш написаний на тюремній стіні
Знов тюремна параша Не ліпша й не гірша, Ніж усюди, де випало бути мені В дверях клацає
Атомне
Я галактик ваших Не вивчав у екстазі німому Я — невидимий головастик, Що живе у тобі самому
Три народження поета
Людське народження не вимага печатки Його засвідчує сама свята земля Та я своє життя розпочинав І раз, і два, і три — від голого нуля