Сонце постійно випромінює в космічний простір усті потоки атомних часток, їхній рух називається сонячним вітром. (Iз
Ой ти,
Земле, нещасна матінко,
Як нам зимно в німому
Від штиків за дротами
Та від мертвих дерев попід кручами!
А за хмарами — десь понад нами
Лине, лине сонячний вітер.
Снять сузір’я космічними снами,
Розгортаються письменами
Чуєш клич полум’яних літер?..
Ми писання того не бачимо
В метушні живемо незрячими,
Мов руді мураші поміж
Мудре Сонце, хлюпни загравами!
Враз полярне сяйво
У крилі променевого вітру.
Воскресає те, що
Дон Кіхот підіймає забрало,
А
Гог відмиває палітру.
Не дзвеніть на шляхах кайданами,
Не кричіть голосами п’яними
Під берізкою чи
Порадійте святою волею.
Досить крові та штурмів навальних,
Гляньте: сонцем наповнились віти.
Встань, народе, відкинь сповивальннк:
Йде визвольник і годувальник
Дух космічний, сонячний вітер!
Ти вже, маляре, не за дротиною
Намалюй нам сонце дитиною,
Грізне небо не спрута щупальцями
Намалюй материнськими пальцями.
Вітер сонячний радо
Той, хто душу, мов шибку, витер.
Не схиляйте тремтячі коліна
Із граблями під скиртою
Пийте, люди, сонячний вітер!
