Ах як мертво

Ах, як мертво навкруги, як мертво,

Запеклися на залізі уста іржі,

Пеленає революції мовчазні

Моїх думок розпатланий кужіль.

Застигла тиша і

Круків примарною

Невже не можна

Тебе, заводе, хоч одчаєм?

В зубах шматок у вальківниці

Це рейка, і не родилась так,

А рот давно розкритий пічці,

Губою П’ятий не хитав.

Цвірінькає піддашшя

І переможно небо тулиться до скла.

І навіть сонце тут знесе яйцеі зимнього і літнього числа.. . . . . . . . . . . . .

О,

Синеблузих мрій,

Намантач косу

Вітегострий ріг.

Не підстреле, вір,

Сагайдак руїн.

Там росте

І нема шипшин.

Але мовчить застигла тиша в тій іржі.

Ах, як мертво навкруги, як мертво!.

Пеленає революції мовчазні

Моїх думок розпатланий кужіль.