1 мин
Слушать(AI)Моїй Леонорі
Ні, тебе нема, нема на світі,
Ти з’явилася у ніч осінню,
І уста твої, уста
Я зустрів побожно, як святиню.
Ти з’явилась тихо, щоб мене збудити,
Блиснуть і розвіятися тінню,
І навіки в серці спогад
Про солодку ніч, ясну і синю.
Пропливають чисті образи жіночі,
В їх я відблиск — відблиск твій —
Ті ж уста, ті ж незглибимі іскри-очі,
А чогось нема.
Чого?
Не знаю.
І колише серце вічний біль та
Ні, тебе нема на світі, білорука!1911-1918
Рильський Максим
Стихи Максима Рильського. 1895—1964. Украинский советский поэт, переводчик, публицист, общественный деятель, лингвист, литературовед. Автор стих
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Олександрія
Мотив старої Під синім полум’ям святого Ріс Олександер Він Гомера
Коні
Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони на поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків Хвилина — і табун мов буря понесла
До Німану
Адам Міцкевич в перекладі Максима Мій рідний Німане Куди сплили ті води, Що я в дитячі їх зачерпував долоні,
Вечір напровесні
Весна за прякою, мов скромна Маргарита, Схилила стан гнучкий і пісеньки співа Проста мелодія, знайомі всім слова, По-старосвітському одежа вбого зшита